|
|
| 28/08/2010 |
| Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії |
Успіння - одне з дванадцяти великих церковних свят - святкується 15 серпня по старому стилю, 28 серпня по-новому. Про Успіння Божої Матері не згадується в Біблії, але розповідь про цю подію була збережена в Переданні Церкви і виражається в іконі Свята та церковній службі.
Після Вознесіння Господа Матір Божа залишалася під опікою апостола Іоанна Богослова, а за його відсутності жила в будинку його батьків поблизу гори Елеонської. Під час гоніння, сподвиженого Іродом на юну Церкву Христову, Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоанном Богословом в 43 році віддалилася в Ефес, в якому апостолу Іоанну Богослову випала доля проповідувати Євангеліє. До часу Свого блаженного Успіння Пресвята Діва Марія знову прибула до Єрусалиму.
Дні і ночі Вона проводила в молитві. Нерідко Вона приходила до Святого Гроба Господнього на голгофу і там молилася. В одне з таких відвідань Їй явився Архангел Гавриїл і повідав про швидке Її переселення з цього світу в світ небесний, вручивши Їй у запоруку пальмову гілку.
По молитві Божої Матері зробилося так, що до часу Успіння в Єрусалим з дальніх країн стали збиратися Апостоли. Св. Іоанн Дамаскін говорив, що вони злетілися, подібно хмарам і орлам, щоб послужити Матері Божій. Вона повідомила, що скоро залишить їх. Під час бесіди з Апостолами перед Нею дивним чином з'явився Апостол Павел зі своїми учнями. Настав час, коли мало відбутися Успіння Божої Матері. Апостоли оточили ложе, на якому перебувала Діва Марія. Раптове світло затьмарило полум'я свічок, що горіли, і зійшов сам Христос, оточений Ангелами і Архангелами. Усіх охопив священний трепет. Божа Матір вимовила: «Величит душа Моя Господа и возрадовался дух Мой о Бозе Спасе Моем, яко призре на смирение рабы Своея». Без страждань, нібито уві сні, душа Пресвятої Діви залишила цей світ і відійшла до Вічного життя.
Святі Апостоли понесли одр, на якому лежало тіло Пресвятої Богородиці, через весь Єрусалим до Гефсиманії. Над процесією з'явилася хмара світла і почулися звуки небесної музики. Про похоронний хід донесли первосвященикам. Вони послали варту, щоб розігнати процесію, але хмара спустилася до землі і закрила її від нападаючих. Були чутні кроки і спів, але нікого не було видно. Первосвященик Афонія спробував перекинути одр, але його руки були відсічені невидимою силою. Афонія жахнувся і розкаявся, він отримав зцілення і став сповідувати вчення Христа. До вечора святі Апостоли поклали тіло Пресвятої Богородиці в гроб і закрили вхід у печеру великим каменем.
По Божому промислу Апостол Фома не був присутній при похованні Богородиці. Він прийшов до Єрусалиму після двох днів на третій і став плакати біля гроба. Апостоли зглянулися над ним і відвалили камінь від гроба, щоб Апостол Фома міг прикластися до святого тіла Пріснодіви. Але тіло Її зникло, і в печері лежала тільки похоронна пелена. Пречиста Богородиця була взята на небо в тілі. Увечері того ж дня за трапезою їм явилася Матір Божа і вимовила: «Радійте! Я з Вами в усі дні». У відповідь Апостоли вигукнули при приломленні хліба: «Пресвята Богородиця, допомагай нам».
Свято Успіння Пресвятої Богородиці урочисто звершується в Гефсиманії, на місці Її поховання. Тут був зведений храм, в якому зберігається похоронна пелена Богородиці. В IV ст. священний покров був перенесений у Влахернський храм. У 866 р. слов’янський флот підійшов до Константинополя, місто опинилося в язичницькій облозі. Імператор і Патріарх Константинопольський молилися всю ніч у Влахернському храмі, а потім занурили похоронну ризу Богоматері в море. Раптово піднялася буря і розкидала кораблі в різні боки. Русь зазнала поразки, яка знаменувала перемогу християнства.
У Православній Церкві свято Успіння Божої Матері вшановувалося особливо, як і чудотворні ікони Успіння: Києво-Печерська, дві ікони Московського Успенського собору, Псковсько-Печерська та інші.
Проповідь Предстоятеля УПЦ |
| до списку |
 |
|
|
|
